• Укр/Рус/Eng

Кам’янщина

      20929396

Територія  –  72,540 га                Населення  –  27,40 тис.чол.             Населених пунктів  – 30           

  Кількість рад  – 19                 У тому числі:    міських  – 1        сільських  –  18

Географічна довідка

Кам’янський район розташований в південно-східній частині Черкаської області, займає площу 72540 га. На його території протікає права притока Дніпра – річка Тясмин та Сухий Ташлик.

Територія району являє собою переважно рівнинну місцевість, яку пересікають річки, балки та яри.

По території району проходить автодорога республіканського значення Київ-Луганськ-Ізварне, обласного значення Кам’янка-Чигирин.

Через місто Кам’янка проходить залізнична колія Київ-Знам’янка-Дніпропетровськ-Донецьк.

На території району розташовані м.Кам’янка, 30 населених пунктів та 1 міська і 18 сільських рад.

Відстань від районного центру до м. Черкас: – залізницею – 70 км – автошляхом – 65 км .

Район межує із Смілянським, Черкаським, Олександрівським та Новомиргородським Кіровоградської області.

Площа району – 72,540 тис. га в т.ч. – сільськогосподарських земель – 54,3 тис. га, сільськогосподарських угідь – 53, 1 тис. га, ріллі – 45,5 тис. га.

Населення району на 01.01.2016 року становить 27,4 тис. осіб, у тому числі міського 12,0 тис.осіб., сільського 15,4 тис.осіб.

На території району розташовано 30 населених пунктів.

Місцеве самоврядування представлено 1 міською та 18 сільськими радами.

Історична довідка

Дата утворення району, як адміністративно-територіальної одиниці. В січні 1954 року м.Кам’янка став районним центром Черкаської області. Дата визволення міста Кам’янки і району від фашистських загарбників 10 січня 1944 року – визволення міста Кам’янки від фашистських загарбників ; 24 січня 1944 року – День визволення Кам’янського району від фашистських загарбників.

День району (дата відзначення) Започатковано відзначати день району 22 січня 2002 року на День Соборності України. Дата відзначення Дня району – січень місяць.

Кам’янський район має велике історичне минуле. Тут зароджувався рух декабристів, існувало Південне товариство. Історія пов’язала Кам’янщину з іменами героїв Вітчизняної війни 1812 року Раєвського, Єрмилова, Давидова. Район є батьківщиною письменників Ф.Т. Кравченка, М.М. Шумила, М.Г.Іщенка, Д.А. Кононенка, художників Н.Я.Куценка, М.К. Мухи, Р.Ф. Онопи.

В с. Тимошівка народився визначний польський композитор Кароль Шимановський. В с. Лузанівка певний час жив Михайло Грабовський – польський критик і письменник.

Основні історичні пам’ятки на території району

На території Кам’янського району нараховується 443 пам’яток історії та культури, в тому числі 4 пам’яток історії, 400 пам’яток археології, 9 пам’яток архітектури і містобудування, 30- пам’яток монументального мистецтва.

В кожному населеному пункті встановлено пам’ятні знаки жертвам голодомору 1932-1933 років. Мухи, чиї роботи експонуються не лише в музеях України, а й у багатьох країнах світу.

В районі встановлено 26 обелісків, знаходиться 27 братських могил воїнів, які визволяли район в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Кам’янка – значний культурний адміністративний центр Черкаської області.

Економічному розвитку міста сприяло його зручне географічне розташування. Кам’янка знаходиться за 65 км. від обласного центру, на автотрасі Київ-Донецьк, через місто проходить залізниця і є залізнична станція, відстань залізницею до обласного центру 70 км.

Це місто відоме в Україні і далеко за її межами завдяки багатющій історії, пов’язаній з видатними постатями національної і світової історії і культури.

Кам’янка заснована Богданом Хмельницьким, в 1649 році була передана йому у спадкове володіння. Саме в Кам’янці влітку 1654 року відбувалися дипломатичні переговори з ногайськими татарами, в яких з української сторони брав участь Переяславський полковник Павло Тетеря.

Кам’янська та Жаботинська сотні Чигиринського полку брали активну участь у битвах під Жовтими Водами та Корсунем під час визвольної війни українського народу 1648 – 1654 рр.. Села нинішнього Кам’янського району Жаботин і Лубенці знаходилися в епіцентрі повстання Коліївщина 1768 року, яке очолив Максим Залізняк, що деякий час (до переходу в Мотронинський монастир) був послушником Жаботинського Онуфрієвського монастиря. Вже на початку ХУІІІ століття Кам’янка по існуючому тоді адміністративному поділу була центром Кам’янського ключа, або губернії, який входив до складу Черкаського староства. На початку ХІХ ст. Кам’янка стала одним із найвідоміших центрів декабристського руху в Україні, де бували відомі декабристи П.І. Пестель, С.І. Муравйов – Апостол, С.П. Бестужев – Рюмін, С.Г. Волконський, І.Д.Якушкін, брати Поджіо, В.М. Ліхарьов та інші. Саме тут, на своїх таємних нарадах, декабристи обговорювали найважливіші питання таємного товариства і майбутнього повстання. В 1820, 1821, 1822 роках в Кам’янці двічі побував О.С. Пушкін. Тут він знайшов прихисток і ту особливу дружню атмосферу, про яку не раз з особливою теплотою згадував в розмові з друзями в листах та творах.

В Кам’янці народилися шедеври світової лірики „Редеет облаков летучая гряда”, „Нереида”, „Я пережил свои желанья”, „Адели”, поема „Кавказский пленник”. Неможливо переоцінити роль Кам’янки в житті всесвітнього композитора П.І.Чайковського.

Впродовж 28 років це місто було для нього рідною домівкою, яке він називав найтеплішим і наймилішим куточком на землі. Більше 30 музичних творів створив композитор у Кам’янці, серед яких опери „Євгеній Онєгін”, „Мазепа”, „Орлеанська діва”, балети „Лебедине озеро”, „Спляча красуня”, Друга, Третя, П’ята симфонії. Історія Кам’янського району також пов’язана з відомим польським композитором Каролем Шимановським, який народився 3 жовтня 1882 року в с. Тимошівка. В кінці ХІХ на початку ХХ століття Тимошівка була одним із культурних центрів краю, де бували видатні музиканти – Густав і Генріх Нейгаузи, Артур Рубінштейн, Гжегож Фітельберг, письменник Ярослав Івашкевич та інші. На початку ХХ століття в с. Вербівці діяла майстерня народної вишивки, що залишила помітний слід в історії українського народного мистецтва. Роботи членів майстерні, яку очолювали Наталія Давидова і відома художниця Олександра Екстер, демонструвалися на виставках в Києві, Москві, Петербурзі, Парижі.

Один з найдавніших населених пунктів України – Жаботин є своєрідним археологічним музеєм під відкритим небом. В Жаботині народився відомий діяч УНР, член Директорії Ф. Швець, який зачитав акт Злуки УНР і ЗУНР на Софіївській площі 22 січня 1919 року.

В с. Лузанівці Кам’янського району в 1845 році в гостях у місцевого священика, відомого знавця старожитностей І. Обидовського, гостював Т. Г. Шевченко. В альбомі поета є такий власноручний запис: „Ієремія Обидовський Протоієрей с. Лузанівка”. Село Михайлівка, Кам’янського району є батьківщиною визначного майстра декоративного розпису заслуженого майстра народної творчості України М.К.